Ресурсозабезпеченність. Добування вугілля, нафти і природного газу.
Мінеральні ресурси — це природні речовини, що використовуються для добування енергії, виробництва багатьох матеріалів шляхом їх переробки в різних галузях господарства.
Залежно від особливостей складу і характеру використання в господарстві корисні копалини поділяються на такі групи:
1) горючі, або енергетичні (вугілля, горючі сланці, нафта, природний газ, торф);
2) рудні, або металеві (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів);
3) нерудні, або неметалеві:
а) будівельні матеріали, до яких належать природне будівельне каміння, цементна сировина, будівельні глини,
Мінерали— це природні сполуки з певними хімічними і фізичними властивостями, з яких складається земна кора.
Мінеральні ресурси розміщені на планеті нерівномірно.
Це пов’язано зі суттєвими відмінностями в геологічній будові різних її частин. Оцінку їх запасів можна зробити по-різному. Найбільші запаси нафти нині характерні для країн Середнього Сходу і Північної Африки (69,3%). Серед цих країн, безумовно, виділяється Саудівська Аравія — понад 22% світових запасів. На другому місці знаходяться країни Латинської Америки — 11,3%, у Росії — 4,7%, у США і Канади по 3,5%. Слід пам’ятати, що потрібно порівнювати запаси будь-якої мінеральної сировини в тій чи іншій країні або регіоні світу з темпами їх видобутку.
Так, за нинішніх темпів видобутку нафти в Росії її вистачить на 20, в Австралії — на 15, а в Саудівській Аравії на 90 років (мал. 54).
Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання.
Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами у розрахунку на душу населення.
Барель(англ. barrel — бочка) — одиниця вимірювання об’єму в системі англійських мір. Значення залежить від того, що вимірюється: сухий барель — 115,628 дм3, нафтовий — 158,98 дм3 (літрів), англійський (для сухих речовин) — 163,65 дм3.
За запасами газуна першому місці знаходиться регіон Близького та Середнього Сходу і Північної Африки (близько 40%), на другому місці — Росія (35%). В інших частинах світу запаси природного газу суттєво менші.
Якщо порівняти забезпеченість країн нафтоюта газом із розрахунку на душу населення, то десять країн-лідерів будуть наступні: Катар, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати, Туркменістан, Венесуела, Саудівська Аравія, Лівія, Канада, Іран, Ірак.
Серед інших енергоносіїв виділяється кам’яне вугілля. Найбільші його запаси зосереджені у США, Китаї, Росії, Австралії, ПАР. Ядерна енергетика базується на запасах урану. Ця мінеральна сировина зосереджена в Австралії, США, Бразилії, Україні, Канаді й Франції. Наявні у світі ядерні реактори можуть спожити існуючі нині запаси урану за 40 років.
Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу.
Нафту і газ знаходять переважно в різних тектонічних западинах, заповнених осадовими породами.
В Україні на Лівобережжі (Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська області) в осадових породах Дніпровсько-Донецької тектонічної западини, глибиною майже 20 км, виявлені великі запаси нафти і газу. Сьогодні тут відкриті лише найближчі до поверхні шари гірських порід, які містять нафту і газ. Отже, нафта, природний газ і вугілля залягають переважно серед шарів осадових порід у місцях їх скупчення і пошарового розташування в різних за глибиною тектонічних прогинах.
_
1.В наш час найбільше нафтиу світі (понад 500 млн т) видобувають три країни світу: США, Саудівська Аравія і Росія.
Нині основними світовими басейнами видобутку нафти і природного газу є:
басейн Перської затоки,
Західносибірський,
Зондський,
Сахарський,
Гвінейської затоки,
Техаський,
Мексиканської затоки,
Західноканадський,
Північного моря.
_
2. Вугілля видобувається в таких найбільших басейнах світу:
Верхньосілезькому (Польща),
Кузнецькому (Росія),
Карагандинському (Казахстан),
Північно-Східному (Китай),
Східному (Індія), Аппалацькому (США),
Південно-Східному (Австралія),
Донецькому та Львівсько-Волинському (Україна).
_
Основні й перспективні райони видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні.
1. Головними районами видобутку вугілляв Україні є Донецький і Львівсько-Волинськийкам’яновугільні басейни.
Перший знаходиться на південному сході країни і має площу понад 150 тис. км2. Тут поширені високоякісний антрацит і коксівне вугілля, яке використовується для виплавки чорних металів. У той же час вугілля в цьому басейні залягає не лише в Донецькій і Луганській, але й Дніпропетровській, Харківській і Полтавській областях. Є великі перспективи для подальшого освоєння цього вугільного басейну. Геологи розвідали тут 78 ділянок із можливим сумарним видобутком 127 млн тонн вугілля на рік. На межі Львівської і Волинської областей знаходиться Львівсько-Волинський кам яновугільний басейн, який є продовженням одного з найбільших у світі Сілезького басейну в Польщі, площею 10 тис. км2.
_
2. Нафту і газвидобувають в Україні на Лівобережжі, у Передкарпатті та Причорномор’ї.
Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район сформувався на Лівобережжі. Тут є багато родовищ високоякісної нафти і значна кількість супутного природного газу. В 60-ті роки ХХ ст. родовище газу Шебелинка Харківської обл. було найбільшим у світі. І зараз тут зосереджений основний видобуток газу.
У Карпатському нафтогазоносному районі видобуток нафти і газу скоротився, але є нові перспективні нафтогазоносні площі.
В Причорноморсько-Кримському нафтогазоносному районі існують перспективи видобутку газу на шельфі Чорного й Азовського морів. Його геологічна будова така ж, як і в Каспійському морі й Перській затоці, тому нафти і газу тут має бути не менше.
Великі перспективи пошуку нафти і газу в Україні є на Волині, в Передкарпатті й Закарпатті, на Лівобережжі, на шельфі Чорного й Азовського морів.
Шляхи покриття дефіциту палива в Україні існують не тільки за рахунок власних ресурсів. Є перспектива перетворення нашої країни на одного з постачальників нафти і газу на світовий і європейський ринки. Це повинно відбутися, перш за все, за рахунок видобутку сланцевого газу і нафти, а також освоєння нафтогазоносних ділянок Чорного й Азовського морів.
У нашій країні є перспективи розвитку вітроенергетики. Швидкість вітру в Карпатах і на узбережжях морів досягає 30 м/с, що дає змогу виробляти велику кількість електроенергії. Значні перспективи і для розвитку сонячної енергетики на півдні країни, де кількість сонячних днів досягає 316. Це майже ідеальні умови для розвитку галузі.
В Закарпатті й на півдні країни знайдено термальні води, які дають можливість опалювати будинки в зимовий період і навіть виробляти електричну енергію.
Україна посідає одне з перших місць за вирощуванням волоських горіхів. Їх шкаралупа є гарним паливом для роботи теплових міні-електростанцій, а зроблені з неї паливні брикети та пелети — економне паливо для приватних будинків. Існують й інші способи енергетичного забезпечення нашої країни. Їх пропонують школярі України, які проводять дослідження в Малій академії наук.
