Тема №12. Способи терморегуляції.
Терморегуляція - сукупність процесів, що підтримують tо тіла організму відмінною від tо довкілля.
способи:
1. Етологічна → через прояви поведінки.
- у найпростіших → термотаксиси,
- у вищих тварин → рефлекторна:
- індивідуальна → риття нір,
- групова → утворення скупчень у пінгвінів,
- соціальна → регуляція температури всередині гнізда у бджіл
- умовно-рефлекторна → комахи, рептилії та амфібії активно відшукують освітлені сонцем місця
2. Фізична → фізичні процеси, спрямовані на зміну рівня тепловіддачі.
- транспірація → в рослин,
- зміна діаметру судин шкіри,
- потовиділення у ссавців,
- сезонні зміни пір'євого покриву птахів,
- товсті жирові прошарки у китів або тюленів та ін.
3. Хімічна → хімічні процеси для активного збільшення теплоутворення.
основа → реакції біологічного окиснення
- виділення тепла під час м'язового тремтіння,
- теплоутворення в клітинах бурої жирової тканини...
Стратегії виживання організмів:
1. Пойкілотермія → організми з несталою tо тіла, що змінюється залежно від tо довкілля.
- всі мікроорганізми, гриби, рослини, > тварин
| Зовнішнє тепло ці організми отримують від сонячних променів, нагрітої води, повітря, навколишніх предметів. У них переважає поведінковий спосіб терморегуляції, що підтримує температуру тіла, яка зазвичай лише на 1-2 °С вища за температуру довкілля. Ряд пойкілотермних організмів має здатність до фізичної терморегуляції (наприклад, тепловіддача через слизові оболонки ротової порожнини у рептилій). Деякі види можуть утворювати внутрішнє тепло (наприклад, джмелі, метелики-бражники, пітони), але воно генерується внаслідок безпосередньої рухової активності. Загалом пойкілотермія не потребує додаткових енергетичних затрат і забезпечує активність організмів лише у вузькому діапазоні температур. |
2. Гомойотермія → організми зі сталою tо тіла, яка не залежить від tо довкілля.
- птахи і ссавці - підтримують оптимальну tо тіла завдяки високому рівню метаболізма
| На відміну від пойкілотермних організмів для птахів й ссавців характернахімічна терморегуляція, що є потужним джерелом внутрішнього тепла. У гомойотермних організмів наявні також різноманітні й досконаліші механізми фізичної та етологічної терморегуляції. Загалом гомойотермія забезпечує біологічну активність організмів у широкому діапазоні температур, але потребує значних енергетичних затрат на терморегуляцію. |
Правила Бергмана та Алена вказують на залежність розмірів тварин від tо умов
- біологічне підгрунття → принцип взаємозв'язку між масою та поверхнею тіла!!!
1. Правило Карла Бергмана (нім.) у 1847 р. - якщо два близькі види гомойотермних тварин відрізняються розмірами, то більший мешкає в холоднішому, а дрібніший - у теплішому кліматі.
- теплоутворення залежить від маси (об'єму) тіла
 Іл.Види ведмедів:
1 - білий (в арктичних широтах); 2 - очковий (у вологих лісах Півд.Америки)
2. Правило Джоеля Аллена (амер.) у 1877 р. - у ссавців і птахів відносні розміри кінцівок та інших виступаючих частин тіла (хвостів, вух, дзьобів) збільшуються з полюсів до екватора
- від площі виступаючих частин тіла залежить тепловіддача
 Іл.Види лисиць:
1 - полярна, або песець; 2 - звичайна; 3 - пустельна, або фенек
РЕЗУЛЬТАТ
|
Оцінка
|
Завдання для самоконтролю
|
|
1-6
|
1. Що таке терморегуляція? 2. Назвіть способи терморегуляції організмів. 3. Що таке пойкілотермія? 4. Що таке гомойотермія? 5. Як формулюється правило Бергмана? 6. У чому полягає суть правила Аллена?
|
|
7-9
|
7. Як відбувається терморегуляція тіла організмів? 8. Як виживають організми в умовах змінних температур? 9. Яке біологічне підґрунтя правил Бергмана та Аллена?
|
|
10-12
|
10. Поясніть значення загартовування для ефективної терморегуляції організму людини.
|
Д/З: §11 (Соболь), т/з 10-12
| 
