Європа розташована на заході Євразії й займає приблизно п’яту її частину. Площа Європи — близько 10 млн км2, із трьох боків її омивають Атлантичний і Північний Льодовитий океани та їхні моря. Найближчий материк — Африка. У районі Гібралтарської протоки відстань до неї — 14—44 км. Разом із Дарданеллами Босфор є найважливішим вузлом військово-транспортного контролю в цьому регіоні. З Азією Європа утворює єдиний материк.
Територія Європи достатньо компактна, хоча й дещо витягнута в широтному напрямку.
Існують незначні природні бар’єри (гори південної і південно-східної частин), але вони легко долаються завдяки перевалам та побудованим інженерним спорудам (у першу чергу тунелям).
Загалом для економіко-географічного положення Європи характерні такі риси:
• надзвичайно сприятливе приморське положення (крім окремих країн);
• розташування на перетині міжнародних шляхів сполучення;
• розгалужена транспортна система (особливо інтенсивні транспортні потоки в західній частині та центрі Європи);
• наявність осередків політичної нестабільності та військових конфліктів (Косово, Придністров’я, схід України, Чечня тощо);
• високий рівень інтеграційних процесів, що сприяють розвитку економіки як окремих країн, так і регіону в цілому (у першу чергу це стосується ЄС).
СКЛАД РЕГІОНУ. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА ЄВРОПИ.
У складі регіону виділяють Західну, Північну, Південну та Східну Європу. Кожний із субрегіонів має свої специфічні риси в географічному положенні, природних умовах і ресурсах, розвитку господарства (мал. 1).
Як ви вважаєте, який субрегіон має найбільш вигідне економіко-географічне положення? Чому?
Сучасна політична карта Європи сформувалася переважно у XX ст. Найбільші якісні та
кількісні зміни були спричинені Першою і Другою світовими війнами та розпадом світової соціалістичної системи (об’єднання Німеччини, розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, зміна суспільного ладу в країнах Східної Європи). Зараз політична карта Європи містить 44 держави. За формою правління явно переважають республіки, їх понад 30. Більшість із них парламентські, зокрема Австрія, Болгарія, Ірландія, Італія, Німеччина, Польща, Угорщина. Одна президентська республіка — Білорусь. Є країни, у яких президент має значні повноваження (Литва). Ви вже знаєте, що прикладом президентсько-парламентської республіки є Франція, а парламентсько-президентської — Україна.
У Європі існують 12 монархій. Крім Ва-тикану, усі вони конституційні, зокрема Бельгія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Швеція.
За формою державного устрою більшість країн Європи — унітарні. Проте частина унітарних держав мають у своєму складі автономні утворення (Україна, Іспанія, Данія, Фінляндія).
Які переваги має унітарний державний устрій?
Серед федерацій є однонаціональні (Німеччина, Австрія), що утворені з урахуванням історичних особливостей та побудовані за національним принципом (Бельгія).
Швейцарія фактично належить до національно-територіальних федерацій.
Таблиця
СУБРЕГІОНИ ЄВРОПИ
|
Назва субрегіону |
Склад |
Особливості |
|
Західна Європа |
Австрія, Бельгія, Німеччина, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Франція, Швейцарія |
Дев'ять високорозвинених держав. Найбільше значення мають країни «Великої сімки» — Німеччина та Франція. Потужною економікою вирізняються Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Австрія |
|
Північна Європа |
Данія, Ірландія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Велика Британія, Фінляндія, Швеція, Естонія |
Десять держав. Більшість — високорозвинені, три країни з перехідною економікою (Латвія, Литва, Естонія). Найбільше значення має країна «Великої сімки» Велика Британія. Потужною економікою вирізняється більшість інших країн, зокрема Швеція, Ірландія, Норвегія, Фінляндія |
|
Південна Європа |
Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Македонія, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино, Ватикан, Словенія, Хорватія, Сербія, Чорногорія |
15 держав. Вісім належать до високорозвинених (але серед них значна кількість «держав-карликів»), сім — до країн із перехідною економікою (шість утворилися на землях колишньої Югославії). Найбільше значення має країна «Великої сімки» Італія. Потужну економіку має Іспанія, дещо нижчий рівень — Португалія та Греція |
|
Східна Європа |
Білорусь, Болгарія, Угорщина, Польща, Молдова, Росія, Румунія, Словаччина, Україна, Чехія |
Десять держав. Усі належать до країн із перехідною економікою (чотири утворилися на території колишнього Радянського Союзу). Найбільше значення має Росія. Досить потужну економіку має Польща, дещо нижчий рівень у Румунії, Україні, Чехії |
ТИПИ КРАЇН ЄВРОПИ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.
ООН виділяє три основні типи країн: високорозвинені; країни з перехідною економікою; країни, що розвиваються. Більшість із них вступили в постіндустріаль-ну стадію розвитку.
Серед високорозвинених країн у Європі виділяють кілька підтипів:
• Провідні країни, або країни «Великої сімки». У Європі до них належать Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія. Показник ВВП на одну особу в кожній із цих країн перевищує 35 тис. дол.
• Розвинені країни Європи: Австрія, Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція тощо. Вони мають
високий показник ВВП на одну особу, у деяких він навіть вищий, ніж у країнах «Великої сімки». Однак економічна роль у світовому господарстві окремої такої країни є порівняно невеликою.
Чим би ви пояснили значну кількість високорозвинених країн у Європі?
Країни з перехідною економікою були об’єднані в окрему групу в 1990-ті рр. після розпаду світової соціалістичної системи. Деякі з них, наприклад Польща, Чехія, Словенія, Словаччина, за цей час за основними показниками наблизилися до групи розвинених країн. Інші країни ще здійснюють економічні перетворення. Серед них Україна, Білорусь, Молдова, Росія, Казахстан, Грузія тощо.
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ.
Розвиток і поглиблення співробітництва між країнами світу вимагає узгодженої міждержавної економічної політики. Це проявляється в розвитку та вдосконаленні різних форм міжнародної економічної інтеграції, під якою розуміють процес зближення, взаємопристо-сування й поступового об’єднання національних господарств. Вона дає змогу державам більш ощадливо використовувати ресурси та переваги МПП.
ВИСНОВКИ
• Європа має вигідне економіко-географічне положення.
• У Європі виділяють субрегіони — Західну, Північну, Південну та Східну Європу.
• Територію регіону утворюють понад 40 суверенних держав, кілька частково визнаних і невизнаних країн.
• На політичній карті Європи відбувалися як кількісні, так і якісні зміни, що є частиною загальносвітового процесу.
• За формою правління в Європі явно переважають республіки, за формою державного устрою — унітарні держави.
• За рівнем економічного розвитку в Європі є високорозвинені країни й країни з перехідною економікою..
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Назвіть переваги економіко-геогра-фічного положення Європи.
2. Якими є особливості поділу Європи на субрегіони?
3. Які історичні події вплинули на формування політичної карти Європи?
4. Які якісні зміни відбулися на політичній карті Європи?
5. Наведіть приклади країн Європи з різною формою правління та територіального устрою.
6. Наведіть приклади різних типів та підтипів країн Європи за рівнем економічного розвитку.
7. Які особливості характерні для високорозвинених країн? Чим відрізняються їх два підтипи?
8. Наведіть приклади країн із перехідною економікою. Які з них досягли значних успіхів в економічних перетвореннях?
Д/З. Опрацювати §3 підручника