АТФ (аденозинтрифосфат) - це нуклеотид, який складається з аденіну, рибози та трьох залишків ортофосфатної кислоти.Є універсальним внутрішньоклітинним переносником енергії. Молекули АТФ можуть утворюватися за рахунок енергії, яка виділяється в реакціях безкисневого розщеплення глюкози або окиснення органічних речовин у мітохондріях, за рахунок енергії світла під час фотосинтезу тощо. Розщеплення АТФ відбувається завжди, коли клітині потрібна енергія для здійснення певної реакції.
АТФ ( аденозинтрифосфат) - універсальний акумулятор енергії
склад: аденін, рибоза, 3залишки ортофосфатної кислоти, між ними 2 макроергічні зв'язки ( один ≈ 40 кДж)
Ферменти (від лат. fermentum — закваска), або ензими, — високоспецифічні білкові молекули, або РНК-молекули, які є біологічними каталізаторами процесів обміну речовин і перетворення енергії у клітинах та організмі. Термін «фермент» запропонував ще в XVII ст. нідерландський хімік і фізіолог Я. ван Гельмонт (1580—1644). Наука про ферменти виокремилася в окрему галузь біохімічної науки — ферментологію (ензимологію), що інтенсивно розвивається в тісному зв'язку з хімією, фізіологією, токсикологією, мікробіологією, генетикою, фармакологією та ін. Назви ферментів зазвичай формуються з назв їхніх субстратів з додаванням закінчення -аза. Наприклад, фермент лактаза розщеплює молочний цукор лактозу на моносахариди глюкозу та галактозу
Ферменти (ензими)- білкові молекули (або РНК), які є біологічними каталізаторами в організмі.
в XVII ст. - Я. ван Гельмонт (нідер.); наука → ензимологія
Рис. 1. Каталітичні (1) та регуляторні (2) центри ферменту
Загальними особливостями усіх ферментів є: наявність активних (каталітичних) центрів (рис. 1) — ділянок, до яких приєднуються молекули субстрату. Ці ділянки у простих ферментах утворюють амінокислоти, а у складних — небілкові частини-кофактори (вітаміни, йони Купруму, Феруму, Магнію); наявність регуляторних центрів, до яких можуть приєднуватися різні молекули й спричиняти збільшення або зменшення каталітичної активності. Регуляторні чинники, що підвищують активність ферментів, називають активаторами (йони кислот, жовчні кислоти для ліпаз), а ті, що зменшують, — інгібіторами (наприклад, катіони важких металів); специфічність, що визначається здебільшого комплементарною відповідністю між ділянкою ферменту й молекулою субстрату; залежність активності від певних умов (рН, температури, тиску, концентрації субстрату та ферментів); невитратність — прискорюють реакції, але самі при цьому не витрачаються та ін.
Властивості:
1. Висока активність → прискорюють реакції в 1000 раз
2. Специфічні- каталізують певні реакції ( теорія "ключ-замок" -фермент-субстратний комплекс)
3. Мають активний центр, який не змінюється під час реакції
4. Чутливі до:
а) умов середовища ( певна t0, pH)б) певних речовин ⇒ активатори( Mg, Zn, йони кислот), інгібітори( Pb, Ag, As)
2.складні- білковий компонент (апофермент) - визначає специфічність + небілковий ( кофактор→ йони металів , вітаміни) - визначає активність → оксидоредуктази (каталаза), лігази (ДНК-полімераза)
Л. д. №1.Властивості ферментів.
Мета:познайомитися з дією ферменту каталаза на пероксид водню
Каталаза - це фермент, який є каталізатором в реакції розкладання перекису водню, при якій утворюються вода і молекулярний кисень: Н2О2 + Н2О2 = О2 + 2Н2О.
Функція: зводиться до руйнування токсичного пероксиду водню, що утворюється в ході різних окислювальних процесів в організмі.
Зміст каталази: серед всіх органів каталази найбільше знаходиться в печінці.
Поширення: фермент широко поширений в клітинах тварин, рослин і мікроорганізмів.
Хід роботи.
Візьміть 3 пробірки. Пронумеруйте їх. Помістіть в пробірки речовиникористуючись таблицею:
№
Вміст пробірки
Яку реакцію спостерігаєте?
Поясніть спостереження
1
Н2О +
сира картопля
2
Н2О2 +
сира картопля
3
Н2О2 +
варена картопля
Дайте відповіді на запитання:
1. Чому пероксид водню присутній в клітинах живих організмів?
