Біологія і географія

Меню сайта
Пошук
***
Леонтьєва Валентина Олександрівна - «На Урок» Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.
Корисні сайти
  • biology.org.ua
  • Инфоурок
  • Открытый урок
  • Освітній портал Супер-урок
  • Шкільне життя
  • Нова школа
  • Учительский журнал
  • Сайт оош№1 г.Славянска
  • Сайт учителя физики и астрономии Головачева А.Н.
  • _

    Закономірності впливу екологічних чинників на організми

    Тема №4.  Закономірності впливу екологічних чинників на організми.

     

    Зони дії екологічних чинників:

    1) зону нормальної життєдіяльності (оптимум) - значення чинника, що є найсприятливішими для життєдіяльності організмів і за яких спостерігаються ріст й розмноження. 

    2) зону пригнічення (зони песимуму, стресові зони) - значення чинника, за яких організми зберігають життєдіяльність, але не ростуть і не розмножуються; що більше значення чинника відхиляється від оптимальних, то сильніше пригнічується життєдіяльність особин;

    3) зону екологічної валентності (діапазон витривалості, межі витривалості) - діапазон мінливості чинника, в межах якого можлива нормальна життєдіяльність. Розрізняють верхню й нижню межі витривалості.

    Іл. Схема дії екологічного чинника

    Екологічна валентність різних видів може значно різнитися. Так, північні олені витримують коливання температури повітря від -55 °С до +30 °С, а тропічні корали гинуть вже в разі зміни температури на 5 - 6 °С.



    Екологічна валентність (екологічна толерантність) - здатність організмів витримувати певну амплітуду коливань екологічних чинників.

    •  організми:

    І. Стенобіонти (від грец. стенос - вузький та біос - життя) - організми, які можуть жити лише за дуже незначної зміни чинників середовища.

    1. стенофаги → які живляться небагатьма видами корму (колібрі, осоїди, коала)
    2. стенобати → на певній глибині за певного тиску води (клопи-водомірки, глибоководні кальмари, риби-вудильники)
    3. стенотерми → пристосовані до відносно сталих температурних умов довкілля (форель річкова трапляється в холодних гірських річках);
    4. стеногали → витримують лише незначні зміни ступеня солоності середовища (головоногі молюски, карась, видра річкова).

    ІІ. Еврибіонти (грец. еври - широкий та біос - життя) - організми, які можуть жити за значних змін екологічних чинників

     - можуть витримувати великі сезонні коливання температури, вологості та інших чинників середовища...

    1. еврифаги → живляться найрізноманітнішою їжею (пацюк сірий, тарган рудий, свиня дика, бурий ведмідь, крук);
    2. еврибати → витримують значні коливання тиску води (губки, голкошкірі, кити);
    3. евритерми → пристосовані до значних коливань температури середовища (сокіл-сапсан, вовк сірий, сосна звичайна);
    4. евригали → зі значними змінами ступеня солоності (очерет звичайний, прохідні риби

    Отже, екологічна валентність стено- та еврибіонтів виражається вузьким або широким діапазоном витривалості й розглядається як відносна реакція видів на деякі чинники середовища або на їх комплекс.



    Основні закономірності впливу екологічних чинників:

    1. Закон сукупної дії екологічних чинників (закон О. Мітчерліха, 1909) ⇒ у природі один екологічний чинник може впливати на інший, тому успіх виду в довкіллі залежить від взаємодії чинників.

    • підвищена температура сприяє випаровуванню води, тварини важче витримують високі температури за значної вологості.

    2. Закон взаємокомпенсації екологічних чинників (закон Е. Рюбеля, 1930) ⇒ нестача деяких екологічних чинників може бути компенсована іншими близькими чинниками.

    • обмеженність світла в парнику може бути компенсована підвищенням концентрації СО2

    3. Закон обмежувального чинника (закон мінімуму, закон Ю. Лібіха, 1840) ⇒ найбільшу лімітуючу дію на організм справляють ті чинники, кількість (концентрація) яких близька до мінімального критичного рівня.

    • температура, світло, тиск...

    4. Закон оптимуму  кожен чинник позитивно впливає на життєдіяльність організмів лише в певних межах

    5. Закон толерантності (закон Шелфорда, 1913) ⇒ лімітуючим чинником процвітання будь-якого організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екологічного чинника, діапазон між якими визначає витривалість (толерантність) організму до даного чинника.

    Отже, існування організмів певного виду в певному середовищі зумовлене взаємодією з цілим комплексом екологічних чинників, що діють згідно з певними закономірностями.



    ДІЯЛЬНІСТЬ

    Самостійна робота з графіками. Залежність фотосинтезу від чинників довкілля

    На швидкість фотосинтезу впливають багато різних екологічних чинників, серед яких визначальне значення мають освітленість, концентрація вуглекислого газу й температура. Проаналізуйте наведені графіки та сформулюйте твердження щодо комплексного впливу чинників на життя організмів.

    Біологія + Екологія. Червоновухі черепахи



    РЕЗУЛЬТАТ

    Оцінка

    Завдання для самоконтролю

    1-6

    1. Що таке екологічна валентність? 2. Назвіть основні зони в діапазоні впливу екологічного чинника. 3. Хто такі стено- та еврибіонти? 4. Наведіть приклади еври- і стенобіонтних видів. 5. Назвіть закономірності комплексного впливу екологічних чинників 4. Назвіть закономірності впливу окремих чинників на живі організми.

    7-9

    7. Якою є загальна реакція організмів на впливи екологічних чинників? 8. Чим стенобіонти відрізняються від еврибіонтів? 9. Які основні закономірності впливу екологічних чинників?

    10-12

    10. На конкретному прикладі доведіть комплексний вплив екологічних чинників на живий організм.



     Д/З: опрацювати §36 (Сооль В.І.), т/з 1-4, за бажанням повідомлення 



     

    Категория: 11 клас | Добавил: valentina (07.03.2021)
    Просмотров: 4474 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]
    Вхід на сайт
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2024
    Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz