І. Дихання - складні процеси, пов'язані з отриманням енергії.
1. Зовнішнє - газообмін (О2 і СО2) в органах дихання.
+ транспорт газів за допомогою рідин (кров...) від або до органів тіла.
2. Внутрішнє - окислення поживних речовин з виділенням енергії в мітохондріях клітин.
аеробне - з участю О2 ( > тварин)
анаеробне - без О2,але енергії мало (у паразитів)
Дихання - важливий фізіологічний процес, завдяки якому організм тварин забезпечується необхідною енергією. Під час дихання організми вбирають кисень і виділяють назовні вуглекислий газ. У тварин процес дихання складається з кількох етапів. Кисень через шкірні покриви та/або через органи дихання надходить в організм. Далі поширюється по ньому з порожнинною рідиною та/або з кров’ю. Наступний етап - надходження кисню в клітини. Там він окиснює органічні речовини, унаслідок чого виділяється потрібна організму енергія. Важлива роль у цих процесах належить органелам клітини - мітохондріям. У них утворюються особливі сполуки, здатні накопичувати енергію. У процесах окиснення органічних сполук - білків, жирів і вуглеводів - утворюються різні гази, зокрема СО2. Вони видаляються з клітин до порожнинної рідини та/або в кров, а з ними - до органів дихання та/або покривів. Далі ці речовини виводяться з організму назовні.
«Шкірне» дихання - це обмін кисню й вуглекислого газу через покриви тіла. В основі цього дихання найважливіший фізичний процес - дифузія. Гази лише в розчиненому стані можуть проникати через покриви неглибоко і з невисокою швидкістю. Тому шкірне дихання є основним у тих організмів, які мають невеликі розміри, зволожені покриви, ведуть водний спосіб життя. Цим вимогам відповідають губки, кишковопорожнинні, черви, амфібії та ін.
Зяброве дихання - це дихання за допомогою спеціалізованих утворів із густою сіткою кровоносних судин. Ці вирости називаються зябрами. Добре розвинений цей тип дихання у водних тварин - ракоподібних, молюсків, голкошкірих, риб, певних видів амфібій. У безхребетних зябра, зазвичай, зовнішні, а у хордових - внутрішні. Кисень транспортується до таких зябер у розчиненому вигляді за допомогою води. У зв’язку з тим, що у воді в 30 разів менше кисню, аніж у повітрі, зябродихаючі організми мають додаткові форми дихання через шкіру, поверхню рота, плавальний міхур.
2. Трахеї- розгалужені трубочки → у комах, павуків
Трахейне дихання - це дихання, яке здійснюється за участю системи поєднаних трубочок-трахей, що пронизують усе тіло. З довкіллям їх сполучають спеціальні отвори - дихальця. Така система доставляє гази до клітин та органів без участі рідин. Швидке переміщення повітря в трахейній системі забезпечується лише на невелику відстань, тому організми з трахейним диханням теж мають невеликі розміри. Тварина не може бути більшою, ніж 2 см завтовшки, бо тоді її організму не вистачить кисню. Дихають за допомогою трахей не лише комахи, а й багатоніжки, павукоподібні.
Іл. Органи дихання хордових тварин - мешканців наземного середовища: 1 - амфібій; 2 - рептилій; 3 - птахів; 4 - ссавців (а - легені; б — бронхи; в - трахея; г - повітряні мішки; д - альвеоли)
Легеневе дихання - це дихання за допомогою внутрішніх спеціалізованих органів, якими є легені. Такий тип дихання є найбільш досконалим, оскільки швидкість газообміну є високою, що забезпечує відповідно і високий рівень обміну речовин. Легенями дихають майже всі наземні хребетні - земноводні, плазуни ( комірчасті легені), птахи(губчасті легені), ссавці(альвеолярні легені), частина наземних безхребетних (павуки, скорпіони, легеневі молюски) і деякі водні тварини (дводишні риби).
Дихальні шляхи:
носова порожнина → гортань → трахея → бронхи
Дихальні шляхи складаються з послідовно з’єднаних гортані, трахеї та бронхів (в амфібій вони відсутні). Трахея розгалужується на два бронхи, що заходять до легень. Повітря надходить до легень і виходить з них завдяки скороченню міжреберних м’язів, які рухають ребра. Унаслідок цього змінюється об’єм порожнини тіла. Коли об’єм порожнини тіла збільшується - відбувається вдих, коли зменшується - видих. Дихальні рухи у ссавців здійснюються не тільки завдяки скороченню та розслабленню міжреберних м’язів, а й діафрагми та м’язів стінки черевної порожнини.
ІІ. Виділення - виведення з організму надлишку води та солей, отруйних речовин і продуктів обміну білків.
Органи виділення:1. Протонефридії- розгалуджені трубочки (плоскі черви)
2. Метанефридії - видільні трубочки по 2 в кожному сегменті (кільчасті черви)
3. Мальпігієві судини - одним кінцем відкриваються в порожнину тіла, іншим в кишечник
(павуки, комахи)
4. Зелені залози (ракоподібні)
5. Нирки + сечоводи, сечовий міхур, сечовидільний канал (хребетні)
У птахів сечового міхура немає!!!
Іл. Органи виділення хребетних тварин: 1 - риб; 2 - амфібій; 3 - рептилій; 4 - птахів; 5 - ссавців (а - нирка; б - сечовід; в - клоака; г - сечовий міхур)
РЕЗУЛЬТАТ
Оцінка
Запитання для самоконтролю
1-6
1. Що таке дихання? 2. Що таке виділення? 3. Назвіть основні типи дихання тварин. 4. Наведіть приклади тварин, які дихають за допомогою шкіри, зябер, трахей й легень. 5. Що таке дихальна система? 6. Назвіть основні функції дихальної і видільної систем.
7-9
7. Яке значення дихання для вивільнення енергії в клітинах тварин? 8. Яке значення має виділення для організму тварин? 9. Якими є функції й органи дихальної і видільної систем тварин?
10-12
10. Опишіть способи дихання хребетних тварин. 11. Опишіть способи виділення на прикладі конкретних тварин.
Д/З: т/з №8, повт.5-7, опрацювати матеріал сайту!!! або §29, 31 (Остапченко)
